Коли приходить
весна, підходить до завершення черговий
навчальний рік, з’являється бажання
щось змінити в своєму повсякденному
ритмі життя. І допомагає це зробити
любов до квітів.
Є в моєму
житті дві великих любові: це діти і
квіти... Навесні мене радують крокуси
та підсніжники, проліски та гіацинти.
Пізніше розкривають свої ніжні голівки
тюльпани та нарциси. А влітку навколо
маминої хати — цілий розмай різнобарвних,
малих та великих, духм’яних та пишних
квітів.
Вже дев’ять
років немає моєї матусі, а вона ж так
любила усе, що росте та цвіте. Мабуть,
саме тому мені так хочеться, щоб з ранньої
весни до пізньої осені навколо все цвіло
та милувало погляд. І яка це велика радість,
коли саджаєш невеличку цибулинку, чи
насіння, чи корінчик — і потім очікуєш
дива. Коли проросте, підніметься і
зацвіте твоя улюблена квітка.
Особлива
повага та любов до лілій та хризантем.
Подивишся на цю красу — і на душі стає
світліше. Ось так і проходить час. І хоча
це велика праця — виростити гарні квіти,
зате і задоволення неймовірне. І
допомагають мені вирощувати ці дива і
чоловік, з яким ми разом вже тридцять
років, і мої діти, які вже знають про
мамине захоплення, і, звичайно ж, моє
найбільше чудо — внучок Миколка.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Дякую за коментарі. З ними блог буде ставати ще цікавішим та кориснішим